Із темних хмар
посипались тіла.
Не знаючи, де сонце,
тонули у сльозах
Небесний пил
з людським буттям.
І кров в очах
відблискували гордість.
Нема сердець,
які з'їдали ночі.
Лиш постріл,
лиш крик птахів
звільнив навічно.
Вогнем горить
тверда рука,
Вогнем горить
твоє життя.
Летіть, там краще...